Кодеин Purple Drank Кимовск

Хи-хи, ну что, друзья, я вам расскажу историю, полную приключений. Ну, не то чтобы я тут рекламу наркотиков закадрила, но у меня был такой случай с закладками. Я, такой нуб, полезла к дилеру, чтобы купить кодеин. Знаете, это такой сироп, который продают без рецепта в аптеке. Но мне то зачем говорить правду, я же решила немного себя подшутить и навернуть себе татуировку на лице. Да-а, что вы думаете об этом? Да так и говорю себе "круто, круто". Поехала я в салон, где профессионалы занимаются этим искусством. Начала разговаривать с мастером, но она была такая прыщавая и нервная, будто передозняк у нее случился. Но я то не обращала на это внимания, присела на ухо и начала проявлять все свои навыки разговорчивости, просто говорила и говорила, как река. Стою, значит, такая, рассказываю мастеру свои планы, а она на меня, наверное, смотрит и думает "какой же скам!" Я ей говорю, что хочу на лице тату с надписью "закладки". Вам понятно, почему? Это же наша секретная база, эти наркотики, якобы. А мастер меня смотрит, будто я с головой от дуба упала. Но я же стойкая, ничего не заставит меня передумать. Все, думаю, договорились, научатся делать светящуюся татуировку, чтобы я в темноте свою крутость продемонстрировала. Я уже выбрала себе шрифт, который особым образом будет подчеркивать мое уникальное чувство стиля. И вот мастер достает свою иголку и начинает работу. Оказывается, у мастера руки дрожат, а ее передозняк никуда не делся.

Стою я, значит, с новой татуировкой, и думаю "кажется, я несколько недооценила этот процесс". Ходить по городу с надписью "закладки" на лице было не так просто, как я предполагала. Люди пятками туфли в асфальт вонзали, глядя на меня. Бывали те, кто старался не примечать, но видела я, как они за моей спиной пальцем у виска крутят. Какие-то гопники даже пытались меня насмешить, думали, что я непутевый наркоторговец. Но меня это не останавливает, я же крута, и никто мне ничего не скажет. Я готова пройти через все трудности ради того, чтобы выглядеть особенной. И самое главное, надпись "закладки" на моем лице напоминает мне, что главное в жизни - это быть собой и не бояться выделяться. Итак, в этой истории есть некоторые уроки для всех нубов, которые решили сделать что-то необычное. Во-первых, выбирайте мастера с осторожностью, чтобы избежать неприятностей. Во-вторых, будьте готовы к осуждению со стороны окружающих, но не забывайте, что ваше мнение о себе самом важнее всего. И, наконец, не забывайте зарядить телефон, будьте готовы к тому, что такая татуировка может вызвать негативные реакции.

Уроки:	Имейте осторожность	Не бойтесь выделяться	Оцените риски
Пример:	Выбирайте мастера с осторожностью	Не забудьте, что ваше мнение о себе самом важнее всего	Готовьтесь к негативным реакциям

Так что, друзья, не бойтесь осуществлять свои мечты и делать то, что вам хочется. Живите своей жизнью, будьте уверены в себе и не позволяйте никому говорить вам, что вы должны быть как все. Пусть никакие передозняки и скамы не смешат вас, цените каждый момент и радуйтесь жизни!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.